Страхування відповідальності підприємств–джерел підвищеної небезпеки є обов’язковим і здійснюється на підставі Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами і аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо- і вибухонебезпечні об’єкти і об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788.

Договір страхування необхідний юридичним особам, які на законних підставах експлуатують небезпечні об’єкти і мають ліцензію на експлуатацію конкретного небезпечного об’єкта першої, другої або третьої категорії небезпеки.

Страхуванню підлягають майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з його зобов’язанням згідно з чинним законодавством України відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб або навколишньому природному середовищу внаслідок аварії на експлуатованому небезпечному об’єкті.

Застрахувати можна відповідальність осіб, які експлуатують:
- об’єкти, на яких використовуються, виготовлюються, перероблюються, зберігаються або транспортуються (окрім транспортування за межами підприємства, включаючи трубопроводи) небезпечні речовини, в кількості, що рівна або перевищує встановлені нормативи граничних мас небезпечних речовин (нафтобази, об’єкти з утилізації небезпечних відходів, коксохімічні заводи, нафто-, газо-, аміакопроводи тощо);
- гідротехнічні споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод (дамби, підпірні стіни, морські причали, захисні споруди, доки, бурові платформи, штучні острови);
- сховища промислових відходів – штучні споруди в природному ландшафті для зберігання відходів, або хвостів (золи, шламу, шлаків тощо), що можуть бути токсичними і екологічно небезпечними і переміщуються з місць їх утворення гідравлічним або насипним способом (хвостосховища, шламонакопичувачі, накопичувачі токсичних відходів).

Страховим випадком є заподіяння прямої шкоди життю, здоров’ю, майну третіх осіб, а також навколишньому природному середовищу внаслідок пожежі або аварії на об’єкті підвищеної небезпеки.

Розмір страхової суми встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788.

Розмір страхового платежу залежить від категорії небезпеки експлуатованого об’єкта.

Сплата страхового платежу можлива декількома частинами.

Строк дії договору страхування – 1 рік.

Документи, необхідні для укладення договору страхування:
- письмова заява Страхувальника;
- декларації і паспорт об’єкта підвищеної небезпеки;
- ліцензії на право здійснення ліцензованих видів діяльності тощо.

Страховому відшкодуванню підлягає пряма шкода, заподіяна життю, здоров’ю і майну третіх осіб, включаючи природні ресурси, території і об’єкти заповідного природного фонду в результаті пожежі або аварії на застрахованому об’єкті.